Грицай Людмила Василівна

Підготовка до біології (тести з екології)

Himik — Tue, 22 Mar 2016 16:04:47 GMT

З наданих варіантів відповідей обрати одну і позначити її у бланку відповіді

1. Територія, на якій у природному стані зберігається весь природний комплекс

А) заказник;

Б) заповідник;

В) природний парк;

Г) пам’ятка природи.

2. До штучного забруднення відносять:

А) сажа, пил;

Б) вулканічна діяльність;

В) оксиди азоту;

3 Яка роль світла в житті тварин:

А) забезпечує фізіологічні процеси;

Б) сприяє живленню;

В) є умовою орієнтації в просторі;

Г) забезпечує ріст і розвиток

4. Бджоли і джмелі є запилювачами рослин. Вони займають:

А) одну екологічну нішу;

Б) різні екологічні ніші.

В) змішану екологічну нішу

5. Тварини, що не мають пігментів у забарвленні, називаються:

А) альбіносамии;

Б) альбатросами;

В) апігментними.

6. Екологічний чинник – це…

А) усі умови живої і неживої природи, у який існують організми;

Б) окремі властивості або елементи природного середовища, які впливають на стан і властивості організму;

В) пристосування організмів до навколишнього середовища;

Г) чинник, який безпосередньо впливає на живий організм.

7. Біологічна фіксація атмосферного азоту здійснюється:

А) бульбочковими бактеріями;

Б) амоніфікуючими бактеріями;

В) нітрифікуючими бактеріями.

8. Прилад для вимірювання напряму вітру – це:

А) термометр;

Б) флюгер;

В) барометр.

9. Організми, які поширені лише на обмеженій території:

А) релікти ;

Б)ендеміки;

В) археофіти..

10. Один з видів дафній може існувати лише за температури від +26 0С до +28 0С. Він належить до групи:

А) евритермних організмів;

Б) гомойотермних організмів;

В) стенотермних організмів.

11. За відношенням до води рослини поділяють на:

А) гігрофіти, ксерофіти, мезофіли;

Б) мезофіти, гідрофіти, гігрофіти, ксерофіти;

В) ксерофіли, мезофіти, гідрофіти.

12. Екологічна група рослин по відношенню до світла –

А) геліофіти;

Б) нітрофіти;

В) мезофіти.

13. Камчатський краб легко витримує коливання температури від -2 0С до +18 0С. Він є організмом:

А) евритермним;

Б) стенотермним;

В) гіпертермним

14. Побудова водосховища належить до…

А) абіотичних чинників;

Б) біотичних чинників;

В) антропогенний чинник.

15.Виберіть рослину- хижака

А)конюшина ;

Б)росичка;

В) кульбаба.

16. Угруповання у якому домінують багаторічні трав’янисті вологолюбні рослини

А)болото ;

Б)степи

В) луки.

17. Виберіть прямий вплив людини на рослинні угруповання.

А) насадження рослин;

Б) зміна грунтового покриву;

В) зміна складу атмосферного повітря.

З наданих варіантів відповідей обрати одну і позначити її у бланку відповіді

18. Паразити – це організми, які використовують:

А) органічні речовини відмерлих організмів;

Б) органічні речовини живих організмів;

В) неорганічні речовини ґрунту.

19. Загальна кількість особин популяції на певній території характеризується як:

А) чисельність популяції;

Б) густота популяції;

В) радіус індивідуальної активності.

20. Вплив, які справляють один на одного живі організми, це:

А) абіотичний;

Б) біотичний;

В) антропічний.

21. Взаємозумовлений комплекс живих і неживих компонентів однорідної ділянки земної поверхні, що пов’язані між собою обміном речовин та енергії:

А) біоценоз

Б) біогеоценоз

В) біосфера

22. Консументи ІІ порядку – це:

А) рослинноїдні тварини;

Б) хижаки;

В) мікроорганізми.

23. Радіоактивне випромінювання належить до…

А) абіотичних чинників;

Б) біотичних чинників;

В) антропогенних чинників.

24. Приклади антропогенно-природних екосистем:

А) міста;

Б) села;

В) лісові насадження.

25. Вкажіть наслідки хімічного забруднення атмосфери:

А) кислотні дощі;

Б) підвищення радіаційного фону;

В) сміттєзвалища.

26. Простір або об’єм, який займає популяція одного виду це:

А) розсічений ареал;

Б) дизюнктивний ареал;

В) суцільний ареал.

27. Антропогенними чинниками називають

А) форми впливу організмів одна на одну;

Б) діяльність людського суспільства;

В) температура, світло, тиск, повітря.

28. Середній приріст популяції за одиницю часу – це:

А) народжуваність;

Б) смертність;

В) темп росту.

29. Чим представлена молода популяція у рослин:

А) тільки іматурними і віргінільними рослинами;

Б) тільки генеративними рослинами;

В) сенильними і субсенильними рослинами.

30. Ланцюги живлення пасовищного типу (ланцюги виїдання) починаються з:

А) гетеротрофів;

Б) консументів

В) продуцентів;

Г) редуцентів;

31.Якої природоохоронної категорії не існує:

А) невідома;

Б) вразлива;

В) невизначена .

32. До Зеленої книгу України для охорони вносять:

А)тваринні угруповання ;

Б) соціальні угруповання;

В) рослинні угруповання.

33.Природних заповідників в Україні є

А)5 ;

Б)10;

В) 15; Г) 20.

34.Червона книга це;

А) державний документ;

Б) природоохоронний об’єкт;

В) природоохоронний закон.

35. Сукупність популяцій різних видів:

А) біоценоз

Б) біогеоценоз

В) біосфера

36. Ланцюги живлення детритного типу (ланцюги розкладання) починаються з:

А) гетеротрофів;

Б) рослин;

В) мертвої органічної речовини;

Г) продуктів життєдіяльності організмів.

37. Сезонний ритм – це:

А) періодичність явищ у живій природі, що виявляється в помірних і північних широтах;

Б) це зміни пір року;

В) регульована фотоперіодом реакція організмів на зміну пір року.

38. Тип біоценотичних відносин в які вступає вид, що використовує для своїх споруд продукти виділення, рештки називають…

А) топічними зв’язками;

Б) фабричними зв’язками;

В) форичними зв’язками.

39. Світло належить до групи чинників:

А) кліматичних;

Б) орографічних;

В) едафічних;

Г) хімічних.

40. Трофічна структура розподіляє організми на:

А) редуценти, консументи, продуценти;

Б) редуценти, сапрофаги, некрофаги;

В) продуценти, консументи, некрофаги.

41. Топічні зв’язки полягають у тому, що:

А) один вид створює середовище існування для іншого;

Б) один вид уникає інших видів;

В) один вид живиться іншим видом.

42. Хто й коли ввів термін «ноосфера»?

А) Ю. Одум (1975);

Б) Л.М. Гумільов (1935);

В) В.І. Вернадський (1940);

Г) Е. Леруа (1927).

43. Форичні зв’язки – це…

А) харчові;

Б) участь одного виду в поширенні іншого;

В) участь декількох видів в поширенні одного виду;

44. Найнижчим рівнем живої матерії, який досліджує екологія, є:

А) популяція;

Б) екосистема;

В) біосфера;

Г) вид.

45. Що означає поняття “екологічна піраміда”?

А) графічне зображення екологічних законів;

Б) графічне зображення співвідношень між продуцентами і консументами різного рівня;

В) піраміду екологічних показників;

Г) нагромадження решток консументів.

46. Недостатня кількість одного чинника може бути замінена дією іншого чинника – це закон:

А) оптимуму;

Б) обмежуючого чинника;

В) компенсації чинників;

Г) взаємодії чинників.

47. Кількість особин на одиницю території – це…

А) ріст популяції;

Б) щільність популяції;

В) народжуваність популяції.

48. Основними показниками популяції є:

А) щільність, вага, зріст, географічне походження;

Б) продуктивність, вартість, кількість;

В) чисельність, щільність, народжуваність, смертність.

49. Вкажіть газ органогенного походження:

А) азот;

Б)хлор;

В) кисень.

Підготовка до біології (тести)

Himik — Tue, 22 Mar 2016 16:02:50 GMT

Тестові завдання №1 по темі: «Поняття про еволюцію. Гіпотеза еволюції Ж.-Б. Ламарка.

Успіхи біології в першій половині ХІХ сторіччя як передумова подальшого розвитку еволюційного вчення»

1. Утворення органічних речовин з неорганічних доводить:

а) еволюційну гіпотезу Ж.-Б. Ламарка;

б) ідеї креаціонізму;

в) хімічну єдність живої і неживої природи.

2. Обґрунтував уявлення про окрему «область життя» на Землі (пізніше названу біосферою):

а) К. Лінней;

б) Ж. Кюв’є;

в) Ж.-Б. Ламарк.

3. Послідовники креаціонізму:

а) дотримуються релігійних поглядів на походження життя;

б) дотримуються еволюційних поглядів на походження життя;

в) вважають, що життя на Землю було занесено з космосу.

4. Внутрішнє прагнення організмів до прогресу як фактор еволюції розглядав:

а) К. Лінней;

б) Ж. Кюв’є ;

в) Ж.-Б. Ламарк.

5. Одним із засновників палеонтології був:

а) М. Шлейден;

б) Ж. Кюв’є;

в) К. Бер.

6. Розвитку науково обґрунтованих ідей про спільність походження всіх живих істот на Землі сприяло:

а)відкриття клітинної теорії;

б) виникнення креаціонізму;

в) немає правильної відповіді.

7. Вперше запропонував термін «біологія»:

а) Ж. Кюв’є;

б) К. Лінней;

в) Ж.-Б. Ламарк.

8. Згідно еволюційної гіпотези Ж.–Б. Ламарка причина закріплення нових ознак — це:

а) вправляння органів;

б) боротьба за існування;

в) мутації.

9. Першою спробою науково пояснити та обґрунтувати історичний розвиток живої матерії була еволюційна гіпотеза:

а) Ч. Дарвіна;

б) Ж.–Б. Ламарка;

в) С. Четверикова.

10. Вчений, який для пояснення послідовних змін певних флор і фаун у минулому Землі запропонував гіпотезу катастроф:

а) Ж. Кюв’є;

б) Ч. Дарвін;

в) Ж.-Б. Ламарк.

11. Процес необоротних змін у будові та функціях живих істот протягом їхнього історичного існування – це:

а) еволюційне вчення;

б) еволюція;

в) модифікаційна мінливість.

12. Еволюційне вчення – це наука про:

а) геохімічну діяльність живих організмів;

б) шляхи історичного розвитку певних систематичних груп;

в) чинники, механізми, загальні закономірності та наслідки еволюції.

13. Закономірності розповсюдження на земній кулі різних видів живих істот та їхніх угруповань вивчає наука:

а) систематика;

б) біоніка;

в) біогеографія.

14. Єдиний вчений за всю історію біології (до Дарвіна), який вважав, що людиноподібні мавпи є безпосередніми предками людини, — це:

а) Ж.-Б. Ламарк;

б) Ж. Кюв’є;

в) Ю. Лебіх.

Тестові завдання №2 по темі: «Основні положення еволюційної

гіпотези Чарльза Дарвіна»

1. Зазначте, яке з наведених нижче тверджень НЕ є правильним:

а) під дією зовнішнього середовища в організмі відбуваються корисні зміни, що передаються нащадкам;

б) спадкові зміни відносні, за одних умов вони корисні, за інших – нейтральні або шкідливі;

в) природний добір на основі спадкової мінливості та боротьби за існування є основною рушійною силою еволюції.

2. Причина закріплення нових ознак у видів за гіпотезою Дарвіна – це:

а) вправляння органів;

б) боротьба за існування;

в) «жах Дженкіна».

3. Добір, що здійснюється людиною:

а) штучний;

б) природний;

в) правильної відповіді немає.

4. Поняття «природний добір» вперше запропонував:

а) Ж.-Б. Ламарк;

б) С. Четвериков;

в) Ч. Дарвін.

5. Добір, що відбувається в природних популяціях:

а) штучний;

б) природний;

в) правильної відповіді немає.

6. Однією з форм природного добору, що зачіпає ознаки лише однієї статі, Ч. Дарвін вважав:

а) штучний добір;

б) неповний добір;

в) статевий добір.

7. За Ч. Дарвіном, серед всіх форм боротьби за існування найгострішою є:

а) міжвидова боротьба;

б) внутрішньовидова боротьба;

в) боротьба з чинниками неживої природи.

8. Згідно гіпотези Ч. Дарвіна наслідком боротьби за існування є:

а) обмін речовин;

б) природний добір;

в) хімічна єдність живої і неживої природи.

9. Книга Ч. Дарвіна «Походження видів шляхом природного добору або збереження сприятливих порід у боротьбі за життя» вийшла у світ:

а) у 1880 році;

б) у 1759 році;

в) у 1859 році.

10. Згідно гіпотези Ч. Дарвіна спадкова мінливість:

а) виникає у певного організму індивідуально;

б) проявляється у всіх особин виду під дією певного чинника;

в) сама по собі має пристосувальний характер.

11. Зміни, які виникають у кожному організмі індивідуально, незалежно від змін довкілля і передаються нащадкам називаються:

а) природним добором;

б) боротьбою за існування;

в) спадковою мінливістю.

12. Гіпотеза Ч. Дарвіна базується на властивості організмів повторювати в ряду поколінь подібні типи обміну речовин та індивідуального розвитку в цілому. Ця властивість називається:

а) спадковість;

б) мінливість;

в) пристосованість.

13. Згідно гіпотези Ч. Дарвіна мінливість буває спадкова (невизначена) і неспадкова (визначена). Одну з форм невизначеної мінливості позначають як а) модифікаційна;

б) мутаційна;

в) ізоляційна.

14. Одним з основних понять гіпотези Ч. Дарвіна є поняття, яке визначає взаємозв’язки між організмами, а також між організмами й абіотичними чинниками навколишнього середовища, що призводять до загибелі найменш пристосованих і сприяють виживанню більш пристосованих особин. Це поняття:

а) мінливість;

б) боротьба за незалежність;

в) боротьба за існування.

15. Згідно гіпотези Дарвіна те, що нестача певного вітаміну в їжі спричинює у всіх людей однакові захворювання (авітамінози), це приклад:

а) визначеної мінливості;

б) невизначеної мінливості;

в) природного добору.

16. Яке з тверджень правильно характеризує неспадкову мінливість:

а) виникає незалежно від змін довкілля;

б) виникає у кожного організму індивідуально і передається нащадкам;

в) проявляється у всіх особин виду однаково під дією певного чинника і зникає у нащадків, коли дія цього чинника припиняється.

Завдання №3 по темі: «Розвиток дарвінізму в другій половині ХІХ— на початку ХХ сторіччя»

Завдання 1. Прочитайте текст та вставте пропущені слова.

1. Учення Ч. Дарвіна, як закінчена система поглядів, остаточно сформувалось на початку ХХ сторіччя під назвою «класичний дарвінізм».

2. Найбільший внесок у розвиток дарвінізму того часу зробив знаменитий німецький учений Е. Геккель.

3. Філогенез — це історичний розвиток як усього живого загалом, так і окремих груп (видів, родів, родин).

4. Для визначення філогенезу певної групи Геккель запропонував метод потрійного паралелізму: тобто зіставлення даних палеонтології, порівняльної анатомії і ембріології.

5. Біогенетичний закон формулюється так: індивідуальний розвиток будь-якого організму — це вкорочене і стисле повторення історичного розвитку (філогенезу) даного виду.

6. За Дарвіном, дивергенція — це явище розходження ознак у нащадків як наслідок пристосувань особин предкового виду до різних умов довкілля.

7. Монофілія — це походження різних систематичних груп від одного предка.

8. Мімікрія — це здатність організмів одного виду наслідувати будову, забарвлення чи форму організмів іншого виду.

9. Гомологія — це відповідність загального плану будови організмів різних видів, зумовлена їх спільним походженням.

10. Аналогія — це зовнішня подібність за будовою органів видів, які мають різне походження, однак виконують однакові функції.

Завдання 2. Виконайте тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді серед запропонованих.

1. Приклад рудиментарних органів:

а) колючка стеблового походження у глоду;

б) колючка листкового походження у кактуса;

в) лусочки у верблюжої колючки.

2. Укажіть, що НЕ є прикладом гомологічних органів:

а) кінцівки крота та кажана;

б) кореневище пирію та столон картоплі;

в) листки папороті та горобини;

г) крила птаха та кажана.

3. Позначте рудиментарну прояву у людини:

а) надмірна волохатість тіла;

б) багатососковість;

в) наявність хвоста;

г) червоподібний відросток сліпої кишки.

4. Приклад атавізму у людини:

а) багатососковість;

б) два кола кровообігу;

в) залишок третьої повіки;

г) апендикс.

5. Будь-яке пристосування є відносним, тому що:

а) адаптація доцільна лише в певних умовах довкілля;

б) не відбувається утворення нових видів;

в) життя закінчується смертю;

г) відбувається боротьба за існування.

6. Матеріалом для еволюційного процесу є:

а) набуті ознаки;

б) генетичне різноманіття популяцій;

в) вид;

г) рід.

Завдання 3 – на встановлення відповідності.

1. До кожного типу органів доберіть приклад, який його ілюструє:

1. атавізми; А забарвлення у клопа-солдатика;

2. рудименти; Б зябра риби та зябра рака;

3. аналогічні органи; В тазові кістки дельфіна;

4. гомологічні органи; Г верхні кінцівка людини та передня кінцівка коня;

Д багатососковість у людини.

ВІДПОВІДЬ: 1-Д, 2-В, 3-Б, 4-Г.

2. Установіть відповідність між категоріями органів та наведеними прикладами:

1. рудиментарні; А наявність апендикса у людини;

2. гомологічні; Б колючки кактуса і колючки терну;

3. аналогічні; В народження у людини волосатої дитини;

Г кореневище пирію та бульба картоплі.

ВІДПОВІДЬ: 1-А, 2-Г, 3-Б.

3. Установіть відповідність між категоріями органів та наведеними прикладами:

1. гомологічні; А зовнішня схожість крила птаха і крила метелика; 2. аналогічні; Б зачатки тазових кісток у товщі м’язів у кита;

3. атавізми; В схожість будови передніх кінцівок коня і ластів

морського котика;

Г народження хвостатих людей.

ВІДПОВІДЬ: 1-В, 2-А, 3-Г.

Завдання №4 по темі: «Популяція як одиниця еволюції.

Елементарні фактори еволюції»

Завдання 1. Установіть відповідність термінів і визначень.

№

Т Е Р М І Н

В И З Н А Ч Е Н Н Я

Резерв спадкової

мінливості

виникнення всередині популяції певних форм (рас) з різними вимогами до умов довкілля

Хвилі життя

елементарні фактори еволюції, що діють на популяції

Екологічна ізоляція

рецесивні мутації, які тривалий час можуть перебувати в гетерозиготному стані

Хвилі життя, дрейф

генів та ізоляція

коливання чисельності особин популяції, характерні для всіх видів, внаслідок яких може випадково змінюватися частота зустрічальності певних генів у генофонді

Відповідь: 1-В, 2-Г, 3-А, 4-Б.

№

Т Е Р М І Н

В И З Н А Ч Е Н Н Я

Дрейф генів

явище припинення обміну спадкової інформації між популяціями або різними групами особин всередині популяції, кожна з яких за цих умов пристосовується до факторів довкілля незалежно від інших

Ізоляція

випадкова та неспрямована зміна частот зустрічальностей певних алелей у генофондах популяцій

Перерозподіл частот

зустрічальності

алельних генів

елементарна одиниця еволюції, в якій відбуваються всі елементарні еволюційні процеси

Популяція

загибель носіїв шкідливих алельних генів і виживання особин з корисними алельними генами

Відповідь: 1-Б, 2-А, 3- Г, 4-В.

Завдання 2. Виберіть вірні твердження.

1. Наслідком дрейфу генів може бути зміна генетичної структури популяції. (ТАК)

2. Ізоляція може виникнути через різні строки розмноження особин одного виду. (ТАК)

3. Дрейф генів має пристосувальний характер. (НІ)

4. Популяції мають високу адаптивну здатність до умов довкілля. (ТАК)

5. Синтетична гіпотеза еволюції пояснює механізми еволюції всіх видів живих організмів. (НІ)

6. Різні фактори довкілля діють на генотип. (НІ)

Тестові завдання №5 по темі: «Мікроеволюція. Види природного добору та його

творча роль. Вид і його критерії»

1. Те, що види реально існують у природі й не змінюються з часом, вважав:

а) Ч. Дарвін;

б) К. Лінней;

в) Ж.-Б. Ламарк.

2. Історична послідовність предкових форм певного сучасного виду:

а) філогенетичний ряд;

б) географічний критерій;

в) поліморфізм.

3. Ознака зберігається незмінною унаслідок добору:

а) розриваючого;

б) стабілізуючого;

в) рушійного.

4. Ознака змінюється в різних напрямках унаслідок добору:

а) розриваючого;

б) стабілізуючого;

в) рушійного.

5. Ознака змінюється в одному напрямку унаслідок добору:

а) рушійного;

б) розриваючого;

в) стабілізуючого.

6. Критерій виду, що оцінює подібність зовнішньої будови, називається:

а) репродуктивний;

б) фізіолого-біохімічний;

в) морфологічний.

7. Критерій виду, що оцінює подібність фізіологічних процесів, називається:

а) репродуктивний;

б) фізіолого-біохімічний;

в) морфологічний.

8. Критерій виду, що оцінює певну частину біосфери (ареал), яка відрізняється від ареалів близьких видів:

а) екологічний;

б) географічний;

в) морфологічний.

9. Явище, коли різні види розмежовані внаслідок нездатності до парування між собою, називається:

а) репродуктивна ізоляція;

б) екологічна ізоляція;

в) немає правильної відповіді.

10. Явище поліморфізму у популяції:

а) забезпечує пристосування популяції до нестабільних умов довкілля;

б) заважає пристосуванню популяції до нестабільних умов довкілля;

в) забезпечує пристосування популяції до стабільних умов довкілля.

11. Позначте ознаку подібності, яка лежить в основі морфологічного критерію:

а) ареал;

б) біохімічний склад;

в) набір хромосом.

12. Вид — це:

а) сукупність особин одного виду, які мешкають на одній території і вільно схрещуються між собою, але так чи інакше ізольовані від особин інших популяцій того самого виду.

б) сукупність подібних між собою популяцій, які відрізняються від інших популяцій того самого виду однією або кількома станами ознак.

в) це сукупність популяцій особин, подібних між собою за будовою, функціями, місцем у біогеоценозі, що населяють певну частину біосфери (ареал), вільно схрещуються між собою в природі, дають плідне потомство і не схрещуються з іншими видами.

13. Якщо необхідно довести, що дві популяції належать до різних видів, які критерії виду слід використовувати?

а) морфологічний та фізіологічний;

б) фізіологічний та генетичний;

в) фізіологічний та екологічний;

г) визначення виду критеріїв.

Завдання №6 по темі: «Видоутворення»

Завдання 1. Прочитайте текст та вставте пропущені слова.

1. Еволюційний процес виникнення нових видів називається видоутворення.

2. На відміну від макроеволюції, характер видоутворення необоротний.

3. Видоутворення за допомогою дивергенції є наслідком ізоляції.

4. Видоутворення шляхом перетворення виду попередника на новий вид у процесі його історичного розвитку можливе завдяки адаптаціям до змін довкілля.

5. Спосіб видоутворення, причиною якого є подвоєння хромосом, називається поліплоїдія.

6. Для пояснення фактів географічного видоутворення необхідно знати дані таких наук як палеогеографія і геологія.

Завдання 2. Виконайте тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді серед запропонованих.

1. Яка умова є необхідною для того, щоб популяція дала початок новому виду?

а)генетична гомогенність популяції ;

б) відсутність природного добору;

в) панміксія;

г) ізоляція.

2. Види дарвінських в’юрків, що мешкають на різних островах архіпелагу Галапагос, є прикладом:

а) екологічного видоутворення;

б) географічного видоутворення;

в) поліплоїдії.

3. Чи можна вважати культурну рослину м’яту перцеву окремим видом?

а) ні, тому що вона має гібридне походження — є гібридом колосовидної та

водяної м’яти;

б) так, тому що популяція м’яти перцевої стала стабільною, входить до

складу екосистем;

в) ні, тому що ця культурна рослина досить часто дичавіє.

4. Послідовний ряд видів, що змінюють один одного в різні геологічні епохи, як наприклад у деяких черевоногих молюсків Верхніх Озер у Північній Америці:

а) характерний для видів з вузьким ареалом;

б) характерний для видів з широким ареалом;

в) немає правильної відповіді.

Тестові завдання №7 по темі: «Макроеволюція»

1. Еволюційні процеси, що зумовлюють утворення надвидових таксонів (наприклад: клас, рід, родина, тощо) — це:

а) зміни темпів еволюції; б) мікроеволюція;

в) макроеволюція.

2. Еволюційні процеси, що відбувається в межах виду і ведуть до його зміни та виникнення нового виду живих організмів, — це:

а) зміни темпів еволюції; б) мікроеволюція;

в) макроеволюція.

3. Поява різноманітних видів внаслідок пристосувань їхніх предків до різних умов довкілля:

а) аналогія; б) макроеволюція; в) адаптивна радіація.

4. Вчений, який виділив два напрямки еволюції: біологічний прогрес і біологічний регрес:

а) О. Сєверцов; б) Ч.Дарвін; в) С. Четвериков; г) В. Вернадський.

5. Позначте показник, який НЕ характеризує біологічний регрес:

а) зниження здатності організмів адаптуватися до змін умов середовища;

б) збільшення чисельності особин;

в) переважання смертності над народжуваністю;

г) скорочення ареалу поширення.

6. Процвітання певної групи живих організмів, яке виявляється у чисельності популяції, розширенні ареалу, видоутворенні — це:

а) біологічний регрес; б) біологічний прогрес;

в) видоутворення; г) макроеволюція.

7. Реально в природі існують:

а) види; б) класи; в) родини; г) царства.

8. Зміни будови живих організмів, що не впливають на загальний рівень їх організації і є пристосуванням до конкретних умов, — це:

а) ароморфоз; б) мутагенез; в) дегенерація; г) ідіоадаптація.

9. Один із шляхів досягнення біологічного прогресу, що супроводжується значним ускладненням організації організмів:

а) ідіоадаптація; б) загальна дегенерація;

в) ароморфоз; г) біологічний регрес.

10. Ароморфозом є:

а) поява яскравих квіток у комахозапильних рослин;

б) поява матки у ссавців;

в) поява шкірно-легеневого дихання в земноводних;

г) виникнення захисного забарвлення.

11. Ідіоадаптацією є:

а) зміна забарвлення у комах у промислових районах міста;

б) поява 4-х камерного серця у птахів;

в) втрата органів травлення у стьожкових червів.

12. Ароморфозом є:

а) маскуючи забарвлення шкіри в озерної жаби;

б) поява шкірних перетинок між пальцями задніх кінцівок жаби;

в) поява присосок у квакші;

г) легеневе дихання у земноводних.

13. Дегенерацією є:

а) утрата чотирьох пальців із п’яти у коней;

б) утрата органів кровообігу і травлення у бичачого ціп’яка.

в) утрата густого хутряного покриву у слона;

14. Ідіоадаптацією є:

а) крила птахів;

б) шерсть крота;

в) травна система ехінокока.

15. Ароморфозом є:

а) виникнення теплокровності;

б) шерсть крота;

в) травна система ехінокока.

16. Установіть відповідність між назвами шляхів еволюції та наведеними прикладами:

1. ідіоадаптація; А втрата органів травлення у паразитичних червів;

2. ароморфоз; Б виникнення хлорофілу та фотосинтезу в процесі еволюції;

3. дегенерація; В утворення хобота у слона;

Г схожість пуголовка жаби з рибою.

ВІДПОВІДЬ: 1-В, 2-Б, 3-А.

Тестові завдання №8 по темі: «Біогеоценоз як середовище еволюції»

1. Найвищий ступінь інтеграції здійснюється:

а) на молекулярному рівні;

б) на популяційному рівні;

в) на організмовому рівні;

г) на клітинному рівні.

2. Найменша ефективність використання енергії:

а) на біоценотичному рівні;

б) на організмовому рівні;

в) на клітинному рівні;

г) на молекулярному рівні.

3. Гомеостаз, як характеристика будь-якої живої системи, є найбільш нестійким:

а) у надорганізмових живих систем;

б) на клітинному рівні;

в) на організмовому рівні.

4. Структурне об’єднання та узгодження дій окремих частин, які входять до складу цілісної системи (наприклад, клітин у багатоклітинному організмі) — це:

а) міграція;

б) інтеграція;

в) біологічний прогрес.

5. Еволюція популяцій, які входять до складу біогеоценозу, може відбуватися по різному і залежить від:

а) дії абіотичних факторів;

б) типу біогеоценозу;

в) правильної відповіді немає.

6. У стабільних (клімаксних) біогеоценозах:

а) темпи історичних змін значні;

б) темпи історичних змін незначні;

в) історичні зміни відсутні взагалі.

7.Види, з популяцій яких складаються стабільні біогеоценози і які є екологічно та еволюційно непластичними — це:

а) ксерофіти;

б) ценофоби;

в) ценофіли.

8. Малоспеціалізовані види, які відрізняються високою екологічною пластичністю і не зустрічаються в зрілих біогеоценозах — це:

а) ценофіли;

б) гідрофіти;

в) ценофоби.

9. Позначте характеристику інтразонального біогеоценозу:

а) умови довкілля постійно змінюються;

б) заселений переважно ценофільними видами;

в) насичений великою кількістю різних видів.

10. Еволюція має неспряжений характер якщо:

а) різні види еволюціонують разом і при цьому взаємно пристосовуються один

до одного;

б) різні види еволюціонують незалежно один від одного;

в) адаптивні зміни не виникають.

Завдання № 9 по темі : «Сучасні уявлення про фактори еволюції»

Завдання: прочитайте текст та вставте пропущені слова.

1. Чинники, які приводять до адаптивних змін організмів, популяцій і видів, називаються фактори еволюції.

2. Система поглядів, яка трактує еволюцію як наслідок дії лише внутрішніх факторів, які спрямовують розвиток адаптації організму в певний бік, називається автогенез.

3. Система поглядів, яка трактує еволюцію як наслідок впливу умов довкілля, називається ектогенез.

4. Сталість (консервативність) генофонду забезпечує спадкова інформація.

5. Прояв спадкової інформації та її мінливість у фенотипі залежить від факторів довкілля.

6. Фактор еволюції, який забезпечує безперервність життя і зміну поколінь у формі життєвих циклів, називається розмноження.

7. Усі екологічні фактори, якщо вони діють із постійною інтенсивністю або остання періодично змінюється, є водночас факторами еволюції.

8. Загибель особини на будь-якому етапі онтогенезу, коли вона не залишає нащадків, називається елімінація.

9. Природна смерть як завершення процесу старіння після розмноження на генофонд популяції не впливає.

10. Оптимальна густота популяції, яка проявляється в збалансованості народжуваності та смертності є показником біологічного процвітання виду.

11. Хвилі життя, міграції, статевий добір, ієрархічні або неієрархічні взаємозв’язки у зграях, колоніях — це внутрішньовидові еволюційні фактори.

12. Різні форми симбіозу, конкуренція, видання — це приклади міжвидових еволюційних факторів.

Тестові завдання №10: «Темпи еволюції»

1. Наука про закономірності розповсюдження на земній кулі видів та вищих систематичних груп рослин, тварин, грибів і прокаріот та їхніх екологічних угруповань:

а) біоніка;

б) біогеографія;

в) систематика.

2. Ідеї про те, що еволюція — це безперервний і поступовий процес, який відбувається шляхом незначних змін організмів, висловлював:

а) Ч. Дарвін;

б) Ж.-Б. Ламарк;

в) Ж. Кюв’є.

3. Система поглядів, яка ґрунтується на факті етапності розвитку життя на планеті, одна з форм антидарвінізму:

а) неокатастрофізм;

б) неоламаркізм;

в) сальтаціонізм.

4. Вчення про швидкі, стрибкоподібні еволюційні зміни, що спричинюють виникнення нових систематичних груп (видів, родів і т.д.) — це:

а) неоламаркізм;

б) неокатастрофізм;

в) сальтаціонізм.

5. Автором гіпотези неокатастрофізму вважають:

а) Ж. Кюв’є;

б) Е. Зюсса;

в) Ж.-Б. Ламарка.

6. Темпи еволюції залежать:

а) від часу історичного існування певної групи живих організмів;

б) від частоти зміни поколінь видів;

в) від швидких змін умов довкілля.

7. В стабільні періоди розвитку Землі темпи еволюції:

а) незначні;

б) значні;

в) відсутні взагалі.

8. Під час екологічних криз темпи еволюції:

а) різко зростають і видоутворення набуває швидкого, стрибкоподібного

характеру;

б) незначні і видоутворення відбувається повільно;

в) правильної відповіді немає.

9. Час, за який виникають певні систематичні групи, починаючи з видів і закінчуючи типами і царствами, — це:

а) швидкість зміни поколінь;

б) біоценотичні кризи;

в) темпи еволюції.

10. Бурхлива адаптивна радіація, різкі зміни видового складу біосфери, заміна одних біогеоценозів іншими відбувається:

а) на початку геологічних періодів та епох;

б) всередині геологічних періодів та епох;

в) наприкінці геологічних періодів та епох.

Завдання №12 по темі: «Біогеографія та еволюція»

Завдання. Прочитайте текст та вставте пропущені слова.

1. Наука про закономірності розповсюдження на земній кулі видів та систематичних груп рослин, тварин, грибів і прокаріот та їхніх екологічних угруповань має назву біогеографія.

2. Ця наука складається із таких розділів, як:

< >;
історична біогеографія;
< >
регіональна біогеографія.

3. Сукупність різних видів організмів і середовища їхнього існування у межах певної ландшафтно-географічної зони має назву біом.

4. Сукупність різних біомів у певній частині біосфери має назву біота.

5. Види, які мають обмежений ареал, називаються ендемічними. Вони є основою для виділення біогеографічних підрозділів.

6. Ботанічні та зоологічні біоти, хоч і близькі між собою, однак не цілком збігаються внаслідок здатності тварин до активних міграцій.

6. Згідно сучасного флористичного районування Землі, яке розробив вірменський учений А. Л. Тахтаджян, виділяють шість флористичних царств. Зоогеографи виділяють сім фауністичних областей.

7. Україна лежить в межах Голарктичного флористичного царства.

8. Те, що ізоляція далеко не завжди спричинює дивергенцію (розщеплення ознак) і видоутворення, було встановлено на основі даних науки біогеографії.

9. Основною причиною вимирання певних груп організмів є розпад біогеоценозів, до складу яких вони входять.

10. Перші види (піонери) при освоєнні нових ділянок земної кулі чи місць зруйнованих екосистем через відсутність конкуренції з екологічно близькими видами, повністю заселяють певну адаптаційну зону, утворюючи максимально можливу кількість екологічних ніш.

Підготовка до біології (задачі з генетики)

Himik — Tue, 22 Mar 2016 15:59:43 GMT

Від схрещування рослин люцерни з пурпуровими та жовтими квітками в першому поколінні всі квітки були зеленими, а в другому відбулося розщеплення: 169 з зеленими квітками, 64 з пурпуровими, 67 з жовтими і 13 з білими. Як успадковується ознака? Визначте генотипи вихідних рослин. Що буде отримано від схрещування рослин першого покоління з білоквітковою рослиною?
Схрещуються дві рослини пахучого горошку – з білими пазушними та білими верхівковими квітками. У першому поколінні всі рослини були з пурпуровими пазушними квітками, а в другому поколінні відбулося розщеплення: 415 рослин із пурпуровими пазушними, 140 із пурпуровими верхівковими, 350 із білими пазушними, 95 із білими верхівковими квітками. Як успадковуються дані ознаки? Яку рослину слід взяти, щоб поставити аналізуюче схрещування? Які результати ви сподіваєтеся при цьому отримати?
При схрещуванні кукурудзи з білими зморшкуватими зернами з рослиною, яка мала пурпурові гладенькі зерна, у першому поколінні всі зерна виявилися білими гладенькими, а в другому поколінні відбулось розщеплення: 808 білих гладеньких, 249 білих зморшкуватих, 202 пурпурових гладеньких, 50 пурпурових зморшкуватих. У результаті аналізуючого схрещування отримали: 135 білих гладеньких, 150 білих зморшкуватих, 40 пурпурових гладеньких, 52 пурпурових зморшкуватих. Як успадковуються ці ознаки? Які генотипи батьків, рослин першого покоління і рослини-аналізатора?
У кукурудзи одного сорту в качані 16 рядів зерен, а в іншого – 8 рядів. При схрещуванні цих сортів у першому поколінні спостерігається проміжний фенотип, у середньому 12 рядів. Рослини другого покоління фенотипово дуже неоднорідні: кількість рядів варіює від 8 до 16, причому приблизно в одному з кожних 32 качанів є стільки ж рядів зерен, що й в одного з батьківських. Скільки генів визначають дану ознаку?
Від схрещування двох рослин кукурудзи – з червоними зморшкуватими та білими гладенькими зернами – у першому поколінні всі рослини мали пурпурові гладенькі зерна. У другому поколінні відбулось таке розщеплення: 840 пурпурових гладеньких, 280 пурпурових зморшкуватих, 378 білих гладеньких, 123 білих зморшкуватих, 273 червоних гладеньких, 89 червоних зморшкуватих зерен. Як успадковуються ознаки? Визначте генотипи вихідних рослин. Яке розщеплення ви сподіваєтесь отримати в аналізуючому схрещуванні і яку рослину слід використовувати як аналізатор?
У садівника було дві рослини левкою – одна з червоними, а інша з кремовими квітками. Від самозапилення рослини з кремовими квітками він отримав 18 з кремовими та 7 з білими квітками. Від самозапилення рослини з червоними квітками він отримав 222 з червоними, 68 з кремовими і 94 з білими квітками. При схрещуванні вихідних форм між собою було отримано 29 з червоними, 31 з кремовими і 18 з білими квітками. Поясніть отримані результати, визначте генотипи вихідних рослин.
При самозапиленні зеленої рослини гороху було отримано 544 зелених і 45 хлорофільних світло-зелених рослин. Поясніть розщеплення, визначте генотип вихідної рослини. Як можна використовувати мутантні рослини для подальшої селекційної робрти, якщо вони виявляться життєздатними?
Поясніть результати і визначте генотипи батьків у таких схрещуваннях, проведених з пшеницею: 1) від схрещування пшениці з червоним зерном з пшеницею з білим зерном у першому поколінні отимали 3/4 рослин з червоним зерном і 1/4 рослин із білим зерном; 2) від схрещування між собою рослин з червоним зерном отримали 7/8 рослин з червоним зерном і 1/8 рослин з білим зерном.
При схрещуванні гомозиготних остюкових рослин пшениці з червоним колосом з гомозиготними безостюковими рослинами з білим колосом в першому поколінні всі рослини виявились безостюковими і з червоним колосом. У другому поколінні 564 рослини мали безостюковий червоний колос, 184 рослини – остюковий червоний колос, 38 рослин виявилось безостюковими білоколосими і 10 – остистюковими білоколосими. В аналізуючому схрещуванні також виникло чотири фенотипічних класи: 103 рослини з червоними безостюковими колосками, 91 з червоними остюковими, 30 з білими безостюковимии, 27 з білими остюковими. Поясніть отримані результати, визначте генотипи вихідних рослин. Яка рослина була використана як аналізатор?
При схрещуванні рослин пшениці з червоним щільним колосом з рослинами, які мали білий пухкий колос, у першому поколінні отримали червоні колоски середньої щільності, а в другому – розщеплення: 185 з червоним щільним колосом, 360 з червоним колосом середньої щільності, 182 з червоним пухким, 12 з білим щільним, 25 з білим середньої щільності та 10 з білим пухким. Як успадковуються ознаки? Які генотипи вихідних рослин?
Припустимо, що відмінність в урожайності між двома чистими сортами вівса, один з яких дає близько 4 г зерна, а інший – близько 10 г на одну рослину, залежить від трьох полігенів – А1, А2, А3. Якими будуть фенотипи в нащадків першого та другого поколінь, отриманих від схрещування цих сортів?
Висота рослини сорго, гомозиготної за рецесивними алелями чотирьох генів карликовості, дорівнює 40 см. Висота рослини, гомозиготної за домінантними алелями цих чотирьох генів, – 240 см. Припустимо, що відмінність у висоті стебла контролюється рівною мірою всіма чотирма генами, причому їх дія має кумулятивний характер. Рослину з генотипом А1А1А2А2А3А3a4a4 схрещували з рослиною а1а1а2а2а3а3А4А4. Яка висота стебла в кожної з батьківських форм? Яка висота очікується в рослин першого покоління? Яка середня висота стебла очікується в рослин другого покоління?
Рослини жита з антоціаном, опушені, без воскового нальоту схрестили з рослинами без антоціану, неопушеними, з восковим нальотом. У першому поколінні всі рослини виявились з антоціаном, опушені й з восковим нальотом, а в другому поколінні відбулося розщеплення: 335 рослин з антоціаном, опушені, з восковим нальотом, 110 з антоціаном, опушені, без воскового нальоту, 105 з антоціаном, неопушені, з восковим нальотом, 40 з антоціаном, неопушені, без воскового нальоту, 267 без антоціану, опушені, з восковим нальотом, 90 без антоціану, опушені, без воскового нальоту, 85 без антоціану, неопушені з восковим нальотом, 29 без антоціану, неопушені, без воскового нальоту. Як успадковуються ознаки? Які генотипи вихідних рослин?
Висота рослини сорго, гомозиготної за рецесивними алелями чотирьох генів карликовості, дорівнює 40 см. Висота рослини, гомозиготної за домінантними алелями цих чотирьох генів, дорівнює 240 см. Припустимо, що відмінність у висоті стебла контролюється рівною мірою всіма чотирма генами, причому їх дія має кумулятивний характер. Рослину з генотипом А1А1а2а2А3А3а4а4 схрещували з рослиною а1а1а2а2а3а3А4А4. Яка висота стебла в кожної з батьківських форм? Яка висота очікується в рослин першого покоління? Укажіть, які очікуються межі мінливості висоти в рослин другого покоління і яка очікується чисельність рослин для кожного класу висоти? Яка середня висота стебла очікується в рослин другого покоління?
Який висновок про кількість генів, що визначають кількість листків, можна зробити, знаючи, що максимальна їх кількість, характерна для одного із батьків, не була виявлена в популяції другого покоління, яка складалась майже з 2000 особин?
При схрещуванні собак чорної та білої масті в першому поколінні було отримано приблизно 1/2 білих, 3/8 чорних та 1/8 коричневих. Як це можна пояснити? Які генотипи батьків і нащадків? Яких нащадків ви сподіваєтесь отримати від схрещування вихідної білої і коричневої собак із першого покоління?
При схрещуванні кролика з нормальною довжиною шерсті з ангорським довгошерстим у першому поколінні всі кроленята мали нормальну довжину шерсті, а в другому – серед 115 нащадків 63 мали нормальну довжину шерсті, 30 – довгу і 22 – коротку. При схрещуванні кроликів із першого покоління з вихідним довгошерстим отримали 50 довгошерстих, 23 короткошерстих і 25 з нормальною довжиною шерсті. Як успадковується ознака? Визначте генотипи вихідних кроликів.
Від схрещування кроликів, які різнились за довжиною вух (фландрів з довжиною вух 145 мм та польських з довжиною вух 85 – 90 мм), у першому поколінні всі особини мали проміжну довжину вух (110 мм). Довжина вух 214 кроликів другого покоління варіювала від 92 до 123 мм. Скількома генами контролюється довжина вух у кроликів? Які генотипи батьків?
Від схрещування цегляно-червоних та лимонних мечоносців у першому поколінні всі риби виявились цегляно-червоними, а в другому – 141 цегляно-червона, 40 багряних, 53 зелених і 12 лимонних. Як успадковується забарвлення? Визначте генотипи вихідних риб та гібридів першого покоління. Яке схрещування слід провести для перевірки правильності вашого припущення і яке розщеплення ви очікуєте при цьому отримати?
Від шлюбу негрів та білих народжуються мулати. Аналіз нащадків великої кількості шлюбів між мулатами дав розщеплення 1:4:6:4:1. Серед нащадків були чорні, білі, мулати, а також темні та світлі мулати. Поясніть результати. Визначте кількість генів, які зумовлюють колір шкіри, характер їх взаємодії і генотипи батьків та нащадків.
Шлюб узяли два альбіноси, які не були родичами. У них народилося 8 дітей – 5 альбіносів і 3 не альбіноси. Як це можна пояснити?
Подагра визначається домінантним аутосомним геном. За деякими даними пенетрантність гена в чоловіків становить 20%, а в жінок дорівнює нулю. Визначте ймовірність захворювання подагрою в родині: а) гетерозиготних батьків; б) де один із батьків гетерозиготний, а інший нормальний за даною ознакою.
Ангіоматоз сітківки ока успадковується як домінантна аутосомна ознака з пенетрантністю 50%. Визначте ймовірність захворювання дітей у родині, де обоє батьків – гетерозиготні носії ангіоматозу.
Черепно-лицьовий дизостоз успадковується як домінантна аутосомна ознака з пенетрантністю 50%. Визначте ймовірність захворювання дітей у родині, де один із батьків гетерозиготний, а інший є нормальним за цією ознакою.

Підготовка до хімії (задачі)

Himik — Tue, 22 Mar 2016 15:57:25 GMT

Для свідомого засвоєння учнями знань з хімії велике значення мають розрахункові задачі. Розв’язування їх забезпечує закріплення теоретичних знань, дає змогу поєднати теорію з практикою, активізує розумову діяльність школярів в процесі вивчення хімії.

За останні десятиліття в програмах курсу хімії для загальноосвітньої школи спостерігається тенденція до зменшення числа різних типів і підтипів задач, скорочується час, відведений для їх розв’язування. Пропонована розробка містить короткі теоретичні відомості щодо кожного типу задач, приклади розв’язування задач та завдання для самостійного розв’язку.

В програмі з хімії передбачено розв’язок задач двох типів: задачі за хімічною формулою та задачі за хімічним рівнянням реакції. Кожен тип має своє підтипи.

І тип – задачі за хімічною формулою

І підтип – обчислення відносних молекулярних мас речовин за їх формулами.

ІІ підтип – обчислення масової частки елемента в складі речовини за хімічною формулою.

ІІІ підтип – обчислення числа атомів (молекул) у певній кількості речовини.

ІУ підтип – обчислення маси речовини за відомою кількістю і кількості

V речовини за відомою масою.

V підтип – обчислення пов’язані з молярним об’ємом.

VІ – обчислення, пов’язані з відносною густиною.

ІІ тип задач – задачі за хімічним рівнянням

І підтип – обчислення маси, об’єму, кількості за хімічним рівнянням.

ІІ підтип – обчислення, пов’язані із застосуванням закону об’ємних відношень.

ІІІ підтип – обчислення за термохімічним рівнянням.

ІV підтип – обчислення, пов’язаних з розчинами.

V підтип – розв’язування задач на домішки.

VІ підтип – обчислення, пов’язані з масовою чи об’ємною часткою виходу продукту.

VІІ підтип – обчислення за хімічним рівнянням, якщо одна з реагуючих речовин дана в надлишку.

VІІІ підтип – знаходження молекулярної формули газуватої речовини за масовими частками елементів і відносною густиною.

ІХ підтип – знаходження молекулярної формули органічної речовини за продуктами її згоряння.

Х підтип – комбіновані задачі.

ОБЧИСЛЕННЯ ВІДНОСНИХ МОЛЕКУЛЯРНИХ МАС РЕЧОВИН

Відносна молекулярна маса чисельно дорівнює сумі відносних атомних мас усіх атомів, що входять до складу молекули речовини.

Задачі для розв’язку:

Обчисліть відносну молекулярну масукальцій карбонату.
Обчисліть відносну молекулярну масу аміаку.
Молекула сульфатної кислоти складається з двох атомів Гідрогену, одного атома Сульфуру тачотирьох атомів Оксигену. Складіть хімічну формулу кислоти і обчисліть її відносну молекулярну масу.
Молекула карбонатної кислоти складається з двох атомів Гідрогену, атома Карбону та трьох атомів Оксигену. Складіть хімічну формулу даної кислоти та обчисліть її відносну молекулярну масу.
Обчисліть відносну молекулярну масу сполук:
Метану СН₄;
Сірчистого газу SO₂;
Ферум (ІІІ) гідроксиду
Натрій сульфату
Магній нітрату.

ОБЧИСЛЕННЯ МАСОВОЇ ЧАСТКИ ЕЛЕМЕНТА У ФОРМУЛІ

Обчислити масову частку елемента в складі речовини за її формулою означає встановити, яка частина складної речовини припадає на частку кожного елемента.

ω (Е) =

де n – число атомів елемента у формулі речовини;

Е – елемент; ω – масова частка елемента;

Масову частку виражають у відсотках, або частках від одиниці.

Алгоритм розв’язку задач:
Запис скороченої умови задачі;
Обчислюємо відносну молекулярну масу сполуки;
Обчислюємо масову частку елемента за формулою.
Якщо сполука складається з двох елементів, то масову частку другого елемента можна визначити різницею цілого і відомою масовою часткою.

Задачі для розв’язку:
Обчисліть масову частку Оксигену у воді.
Обчисліть масову частку Карбону в диоксиді Карбону СО₂;
Обчисліть масові частки елементів у нітратній кислоті HNO_3.
Обчисліть масові частки елементів у кальцій оксиді CaO.
Обчисліть масові частки елементів у метані СН₄;
У якій речовині масова частка Карбону більша- у вуглекислому газі СО₂ чи чадному газі СО.
Масова частка якого елемента у сполуці AgNO₃ найменша
Масова частка якого елемента у сполуціFeSO₄ найбільша.
Якого елемента –Феруму чи Купруму – більше в мідному колчедані CuFeS₂;
Розрахувати масову частку кристалізаційної води в пентагідратікупрум (ІІ) сульфату CuSO₄ * 5H₂O

ОБЧИСЛЕННЯ ЧИСЛА АТОМІВ У ПЕВНІЙ КІЛЬКОСТІ РЕЧОВИНИ

Обчислення здійснюється за формулою: υ =

де N_A– число Авогадро - 6,02 *10²³; N – число атомів чи молекул; υ – кількість речовини (моль). Пам’ятайте, 1 моль містить N_A частинок.

Задачі для розв’язку:
Обчисліть скільки молекул води міститься в 5 моль цієї речовини.
Скільки молекул аміаку NH₃ міститься в 10 моль цієї речовини.
Скільки молекул метану СН₄ міститься в 3,3 моль цієї речовини.
Яку кількість речовини становить 1,8 *10²³ молекул сірководню Н₂S.
Яку кількість речовини становить 4,8 * 10²³ молекул нітратної кислоти HNO₃.
Яку кількість речовини становить 12,04 *10²³ молекул азоту.
Яке число молекул міститься у воді кількістю речовини 0.25 моль.
Яке число молекул та атомів міститься в кисні кількістю речовини 2 моль.
Скільки молекул міститься у метані СН₄ кількістю речовини 0,5 моль.
Чи однакове число молекул міститься у чадному газі СО чи вуглекислому газі СО₂ кількістю речовини 3 моль.

ОБЧИСЛЕННЯ МАСИ РЕЧОВИНИ ЗА ВІДОМОЮ КІЛЬКІСТЮ І КІЛЬКОСТІ РЕЧОВИНИ ЗА ВІДОМОЮ МАСОЮ.

Обчислення здійснюють виходячи з формули υ =

де М – молярна маса речовини (г\ моль); m – маса речовини (г, кг); υ – кількість речовини (моль)

задачі для розв’язку :
Обчисліть масу ферум (ІІІ) оксиду , узятого кількістю речовини 5 моль.
Обчислять масу 0,5 моль води.
Обчисліть масу 1.5 моль сульфідної кислоти H₂S;
Обчисліть масу 10 моль фосфор (У) оксиду
Яку кількість речовини становить 4.9 г ортофосфатної кислотиH₃PO₄_;
Яку кількість речовини становить 60г натрій гідроксидуNaOH;
Обчисліть число молекул, що міститьсяв 3,2г метану СН₄;
Яка маса 12,04 * 10²³ молекул азотуN₂_;
Обчисліть число молекул, що міститься в 7,1г хлору Cl₂_;
Яке число атомів і молекул міститьсяв 10г воднюH₂;

ЗАДАЧІ НА «МАСОВУ ЧАСТКУ РОЗЧИНЕНОЇ РЕЧОВИНИ В РОЗЧИНІ»

Кількісною характеристикою розчину є вміст в ній розчиненої речовини. На практиці використовується декілька різних способів вираження складу розчину. Одним із способів вираження складу розчинів, ознайомлення з яким передбачено навчальною програмою, є масова частка (ᴡ) речовини в розчині. Оскільки поняття масової частки не є новим (раніше подібні розрахунки виконувалися для обчислення масової частки елемента в сполуці, характеристика складу сумішей), то формування цього поняття в темі «Розчини» не викликає особливих труднощів..

Відношення маси розчиненої речовини до маси розчину називається масовою часткою розчиненої речовини:

ω (р.р.) =

оскільки маси речовини і розчину вимірюються в грамах, то масова частка є величиною безрозмірною. Із запису формули 1 видно, що масова частка може виражатися в частках одиниці (ω =1), або у відсотках ((ω = 100%). Найчастіше масову частку виражають у відсотках. Але доцільно виражати масову частку в частках одиниці навіть тоді, коли вона подається за умовою задачі у відсотках.

З формули 1 можна вивести похідні формули для знаходження маси розчиненої речовини (2) та маси розчину (3)

m (р. р-ни) = ω (р. р.) m (р-ну) (2)

m (р-ну) = m (р. р-ни) + m (р-ка) (3)

розрахунок маси розчинника: m (р-ка) = m (р-ну) - m (р. р-ни)

Розрахунок масової частки розчинника: ω (р-ка.) = 1 - ω (р. р.)

Використання вище згаданих формул дає змогу розв’язати практично будь-яку задачу, пов’язану зі складом розчинів.

Алгоритм розв’язку задач на масову частку розчиненої речовини в розчині:

Прочитайте текст задачі.
Запишіть скорочену умову задачі.
Відповідно до умови обчисліть одну з необхідних величин
Зробіть обчислення за формулою або за рівнянням реакції.
Запишіть відповідь.

Приклади задач на масову частку розчиненої речовини за формулою:
Обчисліть масу цукру і води, необхідну для приготування розчину масою 250г з масовою часткою розчиненої речовини 20%.
Обчисліть масу розчиненої речовини, яка міститься в 5% розчині масою 200г.
Обчисліть масову частку розчиненої речовини в розчині солі масою 50 г, який містить сіль масою 10г.
Натрій хлорид масою 8 г розчинили у воді масою 142г. яка масова частка натрій хлориду в добутому розчині.
Визначити маси натрій хлориду і води, необхідні для приготування 400г розчину, в якому масова частка солі 12%
Визначити масову частку солі в розчині, добутому шляхом розчинення 25г солі у воді масою 75г.
Випарили 250 розчину, у якому масова частка глюкози становила 10%. Визначити масу глюкози, що залишилася в чашці після випарювання.
Визначити масу солі і води, які потрібно взяти для добування 350г розчину з масовою часткою солі 8%.
Яку масу безводного купрум (ІІ) сульфату потрібно розчинити у воді масою 500г, щоб утворився розчин, у якому масова часка CuSO₄ дорівнює 8%
Наважку технічної кухонної солі, що містить нерозчинні домішки, масою 23г розчинили у воді масою 60г і добули розчин у якому масова частка натрій хлориду 25%. Визначте масову частку нерозчинних домішок.
До розчину цукру масою 200г з масовою часткою цукру 0,2 долили 100мл води. Якою стала масова частка цукру в новоутвореному розчині.
Яку масу цукру і води треба взяти для приготування розчину масою 1кг з масовою часткою розчиненої речовини 25%

Приклади задач з масовою часткою розчиненої речовини за рівнянням реакції:

Яка маса солі утвориться при взаємодії барій гідроксиду з 10г 49% розчину сульфатної кислоти.
Визначте об’єм газу (н.у.), якийвиділитьсяпри розчиненні міді у розчині нітратної кислоти масою 200г з масовою часткою кислоти 20%
До розчину хлоридної кислоти масою 200г з масовою часткою кислоти 20% добавили цинк. Обчисліть об’єм водню (н.у.), що виділився в результаті реакції.
Який об’єм хлороводню (н.у.) потрібно пропустити крізь розчин калій гідроксиду об’ємом 200 мл з масовою часткоюлугу 10% (густина дорівнює 1,08 г/см³), щоб розчин став нейтральним.
До 150г водного розчину калій гідроксиду з масовою часткою розчиненої речовини 5% добавили хлоридну кислоту. Обчисліть кількість утвореної солі.
До розчину ортофосфорної кислоти об’ємом 45мл з масовою часткою кислоти 6% (густина дорівнює 1,03 г/см³) додали натрій оксид. Обчисліть масу солі, що утворилася.
Яку масу розчину нітратної кислоти з масовою часткою кислоти 10%, можна одержати з 17г натрій нітрату.
До розчину масою 200г з масовою часткою нітратної кислоти 7,5% добавили арґентум нітрат. Яка масу утвореного осаду.
Який об’єм газу виділиться при взаємодії2 моль розчину сульфатної кислоти (ω H₂SO₄= 30%) з цинком.
Визначте масу кристалічної соди, яку потрібно використати для нейтралізації хлоридної кислоти масою 200г з масовою часткою хлороводню 20%
Визначте масу розчину нітратної кислоти (ω = 20%),яку необхідно використати для добування 2 кг аміачної селітри.
Які об’єми хлору та водню потрібно взяти (н.у.) для отримання 1000г 37% розчину хлоридної кислоти.

ОБЧИСЛЕННЯ ЗА ТЕРМОХІЧНИМ РІВНЯННЯМ

Хімічні реакції можуть відбуватися як з виділенням теплоти (екзотермічні реакції) так із поглинанням теплоти (ендотермічні реакції). Кількість теплоти, що виділяється або поглинається під час реакції називається тепловим ефектом реакції і позначається ∆Н. тепловий ефект залежить від температури і тиску. Якщо всі продукти реакції та вихідні речовини перебувають у стандартному стані (Т = 298К, р= 101,3 кПа) то ∆Н називають стандартним тепловим ефектом і позначають ∆Н⁰. Рівняння реакції, в якому вказаний тепловий ефект називають термохімічним рівнянням реакції.. тепловий ефект записують після рівняння реакції і відділяється від нього крапкою з комою. Значення ∆Н стосується того числа молів речовини, яке зазначено в рівнянні реакції.

Приклади задач для розв’язку:

Яка кількість теплоти виділиться внаслідок згоряння 500г вугілля, якщо термохімічне рівняння цієї реакції таке: С + О₂=СО₂; ∆Н = -402кДж.

Дано:                                             Розв’язання

m(С) = 500г                      500г                                        х кДж

∆Н = -402 кДж                    С       +   О₂   = СО₂;   ∆Н = -402 кДж

                                          1 моль

Q - ?                                    12г

                                                    Складаємо пропорцію

                                       500г (С) ------------- х кДж

                                            12г ____________ - 402 кДж

Х= -16750 кДж

Унаслідок розкладу кальцій карбонатумасою 25г поглинулося 45 кДж тепла. Складіть термохімічне рівняння розкладу кальцій карбонату.

Дано:                                25г                                45 кДж

m (СаСО₃) = 25г        СаСО₃ = СаО +СО₂; ∆Н = +х кДж

Q=45кДж                    1 моль

                                      100г

Складаємо пропорцію:

                                        25г СаСО₃   -------------45 кДж

                                       100г СаСО₃ -------------- Х кДж

                               Х = 100*45/25=
Складіть термохімічне рівняння реакції горіння метану (СН₄) в кисні, якщо відомо, що в результаті згоряння 112л метану виділилося 4400 кДж тепла.
Яка кількість теплоти виділиться внаслідок згоряння: а)10 моль магнію; б) 4,8г магнію, якщо термохімічне рівняння реакції має такий вигляд

2Mg +O₂ =2 MgO;. ∆H = -1200кДж.

Запишіть термохімічне рівняння реакції згоряння сірки в кисні, якщо відомо, що внаслідок згоряння 0,5 моль сірки виділяється 148,5 кДж теплоти.
Унаслідок розкладу 2 моль кальцій карбонату поглинається 356 кДж теплоти. Напишіть термохімічне рівняння даної реакції.
При окисненні магнію одержали 20, 27г магній оксиду. При цьому виділилося 305 кДж теплоти. Складіть термохімічне рівняння даної реакції.
Термохімічне рівняння реакції горіння ацетилену:

2С₂Н₂ + 5О₂ = 4СО₂ +2Н₂О; ∆Н = -2610 кДж.

Скільки теплоти виділиться при спалюванні: а) 2,5 моль ацетилену; б) 4л (н.у.) ацетилену; в) 12г ацетилену.
При спалюванні сірки одержали 11,2 л сульфурдіоксид (н.у.).при цьому виділилося 148,5 кДж теплоти. Складіть термохімічне рівняння даної реакції.
У результаті згоряння 1 моль метану виділилося 892 кДж теплоти. Який об’єм метану (СН₄) спалили, якщо в результаті реакції виділилося 223 кДж теплоти.

ЗАДАЧІ НА НАДЛИШОК

В умовах деяких задач вказується, що одну з реагуючих речовин дано в надлишку. У таких задачах кількість продукту розраховують за массою або об’ємом речовини, що прореагувала повністю, тобто за речовиною, щоперебуває в недостачі.

Коли за умовою задачі даються кількості двох речовин, то виникає необхідність проведення розрахунків, на основі яких робиться висновок про знаходження однієї з вихідних речовин в недостачі. Існує кілька способів таких розрахунків, але найзручнішим вважається той, в якому використовуються одиниці вимірювання кількості речовини.

Алгоритм розв’язку задач за цим способом:

Записуємоскороченуумовузадачі.
Визначаєморечовину, яка перебуваєвнедостачі, обчислюємокількостівихіднихречовин за умовоюзадачі.
Записуємохімічнерівнянняреакції, складаємомольнівідношеннявихіднихречовин та порівнюємоотриманірезультати.
Розрахунки проводимо за речовиною, щоперебуваєвнедостачі.

Приклади:

Обчислітьоб’ємводню, щоутвориться в результатівзаємодії цинку масою 13г із сульфатною кислотою масою 20г. (4,48л)
До розчину, щомістить 0,01 моль натрій сульфату, додали розчин, щомістить 3,12г барій хлориду. Яка маса осаду утворилася.
Яка массасоліутворитьсявнаслідоквзаємодії 8г магній оксиду і8г сульфур (УІ) оксиду.
Якийоб’ємаміакуутворитьсявнаслідоквзаємодії азоту обємом30л і воднюоб’ємом 120л.
У розчин, якийміститьсульфатну кислоту масою 11,76г, занурилишматочокалюмініюмасою 3,24г. Скількиалюміній сульфату утворилося.
Залізомасою 2,8г спалили в хлоріоб’ємом 2,8л (н.у). визначитимассудобутогоферум (ІІІ) оксиду.
Змішали 12г порошку сірки і 18 г алюмінієвих ошурок. Сумішнагріли. Яка речовинапрореагуєповністю? Визначитимассудобутогоалюмінійсульфіду.
Визначитимасу осаду, добутого в результатівзаємодії 20г натрійгідроксиду і 32г купрум (ІІ) сульфату.
Яку масуферум (ІІІ)хлориду можнадобути в результатізгоряннязалізамасою 11,2г з хлором об’ємом 11,2л (н.у.)
До розчинумасою 125г з массовоючасткоюбарій хлориду10% додали розчинсульфатноїкислоти массою196гз массовоючасткоюкислоти 10%. Визначтемасу осаду, щоутворився в результатіреакції.

11.Суміш, що складається з амоній хлориду масою 4г і подрібненого натрій гідроксиду масою 4г, нагріли. Який об’єм аміаку (н.у.) утворився.

ОБЧИСЛЕННЯ ЗА ХІМІЧНИМ РІВНЯННЯМ, ПОВЯЗАНІ З МАСОВОЮ (ОБЄМНОЮ) ЧАСТКОЮ ВИХОДУ ПРОДУКТУ РЕАКЦІЇ

Розрахунки за хімічними рівняннями справедливі, якщо в реакцію вступають абсолютно чисті речовини та їх взаємодія протікає без втрат. Однак реальна кількість продукту не відповідає розрахованій: вона завжди менша. Розрізняють практичний і теоретичний вихід продукту.

Практичний вихід – це маса, або об’єм продукту, який отримують в процесі виробництва або лабораторних дослідженнях.

Теоретичний вихід – це маса, або об’єм продукту, який можна було б отримати згідно з розрахунками за рівнянням хімічних реакцій.

Відношення маси практичного виходу до маси теоретичного виходу називається масовою часткою виходу продукту

Вихід продукту обчислюється за формулами:

ω = 100% - масова частка виходу

φ = 100% - об’ємна частка виходу

вихід продукту може бути виражений в частках одиниці або відсотках.

У розрахункових задачах з хімії потрібно або врахувати практичний вихід продукту реакції, або знайти його.

Задача: розрахувати масу негашеного вапна (кальцій оксид, що утвориться в результаті випалювання 1200г кальцій карбонату, якщо вихід продукту дорівнює 75%

Дано: розв’язання:

m (СаСО₃)= 1200г записуємо рівняння реакції:

ω =75% = 0,75 1200г хг

Знайти: СаСО₃ = СаО +СО₂

m (СаО) = ? 1 моль 1 моль

100г/моль56 г/моль

100г 56г

Х= 672г

Знайдена маса – теоретична, тобто це маса, кальцій оксиду, яку б можна було добути за умови 100% виходу продукту реакції. Розраховують практичну масу кальцій оксиду:

m_прак (СаО) = 0,75 * 672 = 504г

Відповідь: маса негашеного вапна, яку можна добути, 504г.

Задачі для самостійного розв’язку:

Аміак масою 34 кг пропустили через розчин сульфатної кислоти. Масова частка виходу амоній сульфату дорівнює 90%. Обчислити масу добутого амоній сульфату.(118,8кг)
При нагріванні калій нітрату масою 30,3гзібрали 3л кисню. Обчисліть обємну часткувиходу.(89,2%)
З азоту масою 56кг було синтезовано аміак масою 48 кг. Знайдіть масову частку виходу аміаку від теоретично можливого.
У результатірозчинення у сульфатній кислоті цинку масою 1,3 г добули водень об’ємом 0,4л (н.у.). обчисліть вихід водню.
Яку масу сульфур (УІ) оксиду можна добути із 32г сульфур (ІУ) оксиду, якщо вихід реакції становить 95%.
Який об’єм аміаку можна синтезувати з азотумасою 112 кг, якщо об’ємна частка виходу аміаку становить90% від теоретичного.
Визначити вихід ферум (ІІ) сульфіду, якщо із заліза масою 150г в реакції з сіркою добули ферум (ІІ) сульфід масою 120г.
Яку масу сірки спалили, якщо добуто 762 кг сульфур (ІУ) оксиду, а масова частка виходу становить 80%.
Який об’єм водню витратитьсяна добування аміаку масою 70г, що становить 78% від теоретичного.
Унаслідок взаємодії натрій нітрату із сульфатною кислотою одержали 2,7 г нітратної кислоти, що становить 90% від теоретично можливого. Скільки натрій нітрату вступило в реакцію.
Яку масу сірководню спалили, якщо об’єм добутого сірчистого газу 13,44л (н.у.). вихід газу становить 80%

РОЗВЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ НА ВИВЕДЕННЯ МОЛЕКУЛЯРНОЇ ФОРМУЛИ ОРГАНІЧНОЇ РЕЧОВИНИ ЗА МАСОВИМИ ЧАСТКАМИ

Вивести формулу – це встановити якісний та кількісний склад речовини.

Виведення молекулярної формули органічної речовини здійснюється за формулами: М = 29D_пов; М =2D_Н2;

ω (Е) =

n =

алгоритм розв’язку задач даного підтипу:

Записуємо скорочену умову задачі.
Знаходимо відносну молекулярну масу за відомою густиною за іншим газом, використавши формули 1,2.
За формулою 3 визначаємо кількість атомів елементів, що є в сполуці.

Приклади задач:

Вивести формулу органічної речовини, якщо відомі масові частки елементів, що складають цю молекулу: ω (С) = 51,89%, ω(Н) = 9,73%, ω (Cl)=38,38%. Відносна густина пари речовини за повітрям дорівнює 3,19.
Визначити молекулярну формулу органічної речовини, в якій масові частки Карбону, Гідрогену та Іоду відповідно становлять 15,4%, 3,2%, 81,4%. Відносна густина парів за воднем дорівнює 78.
Виведіть формулу газоподібної речовини, в якій масова частка Карбону дорівнює 0,83, масова часка Гідрогену -0,17, а густина речовини за воднем -29.
Вивести формулу органічної речовини, якщо масова частка Карбону в ній становить 92,3%, а масова частка Гідрогену – 7,7%. Відносна густина парів цієї речовини за воднем -39.
Визначити молекулярну формулу вуглеводню, масова частка Карбону в якому становить 75%, а відносна густина парів за киснем 0.
Визначити молекулярну формулу вуглеводню, масова частка в якому Гідрогену становить 7,7%, а відносна густина парів за повітрям – 0,897.
Масові частки Карбону, Гідрогену, Оксигену в одноосновній кислоті становлять 26,14,35 та 69,55% відповідно. Виведіть формулу кислоти, якщо її відносна молекулярна маса дорівнює 46.

ЗАДАЧІ НА ВИВЕДЕННЯ МОЛЕКУЛЯРНОЇ ФОМУЛИ ОРГАНІЧНОЇ РЕЧОВИНИ ЗА ПРОДУКТАМИ ЇЇ ЗГОРЯННЯ

Алгоритм розв’язку задач даного підтипу:

Знаходимо молярну масу за відносною густиною.
Знаходимо маси елементів у продуктах згоряння: Н – Н₂О, С-СО₂;
Додаємо знайдені маси елементів, якщо сума не відповідає масі, даній в умові задачі, значить до складу речовини входить ще атоми Оксигену. Знаходимо їх через різницю мас.
Знаходимо масові частки елементів через відношення маси елементу до маси всієї речовини.
Знаходимо кількість атомів елементів через відому масову частку.

Задачі для розв’язку:
Сполуку, що складається зКарбону та Гідрогену спалили і одержали55г вуглекислого газу і 27г води. Яка формула сполуки, якщо відносна густина за повітрям складає 2,48.
Внаслідок спалювання вуглеводню масою 4,4г утворився вуглекислий газ об’ємом 6,72л та вода масою 7,2г. виведіть формулу вуглеводню, якщо його густина заповітрям становить 1,517..
Унаслідок спалювання 4,8г органічної речовини утворилося 3,36г вуглекислого газу (н.у.) та 5,4г води. Густина пари цієї речовини за метаном 2. Визначити молекулярну формулу речовини.
Унаслідок спалювання 9,2г органічної речовини утворилося 17,6г вуглекислого газу та 10,8г води. Відносна густина пари цієї речовини за воднем дорівнює 23. Встановіть формулу речовини.
Унаслідок спалювання 3г органічної речовини утворилося 8,8г вуглекислого газу і 5,4гводи. Відносна густина парів цієї речовини за воднем дорівнює 15. Встановіть формулу речовини.
Унаслідок спалювання10г органічної речовини утворилося 27,5г вуглекислого газу та 22,5г води. Встановіть формулу речовини, якщо відносна густина за киснем дорівнює 0,5.
Унаслідок спалювання оксигеновмісної органічної сполуки масою 0,74г утворилося 1,32г карбон (ІУ) оксиду і0,54г води. Виведіть формулу речовини, якщо відносна густина пари речовини за воднем дорівнює 37.
Унаслідок спалювання органічної речовини масою 4,2утворилося 13,2г вуглекислого газу і 5,4г води. Відносна густина за повітрям -2,9. Встановіть формулу речовини.
Унаслідок спалювання органічної речовини масою 10г утворилося 27,5г вуглекислого газуі 22,5г води. Відносна густина пари йієї речовини за воднем дорівнює8. Виведіть молекулярну формулу речовини.
Унаслідок спалювання 8,8г вуглеводню утворилося 26,4г карбон (ІУ) оксиду і 4г води. Маса 1л речовини (н.у.) 1,96г. яка молекулярна формула речовини. (використати формули: m= V_mρ; якщо кількість речовини дорівнює 1 молю, то масу дорівнює молярній масі.)

Пдготовка до хімії

Himik — Tue, 22 Mar 2016 15:54:29 GMT

Олімпіадні завдання І етапу з хімії для 11 класу

Визначте формулу слабкого електроліту, що застосовується в кулінарії для консервування овочів

А НСl ; Б ΝаОН; В СН₃СООН; Г СН₃СООΝа

Формула ароматичного аміну

А CH₃–NH₂ ; Б СН₃–CH₂–CH₂–NH₂;

В CH₃–NH –СН₃ ; Г C₆H₅–NH₂_.
Укажіть послідовність типів хімічних реакцій, що відповідають перетворенням 1 і 2 за схемою:_{1 2}

СН₃¾СН₂Сl→СН₃¾СН₂ОН→СН₂=СН₂

А гідроліз, гідрування; Б гідроліз, дегідратація;

В дегідратація, гідрування; Г дегідрування, гідроліз.

Який із названих засобів побутової хімії при необережному поводженні з ним може спричинити хімічні опіки на шкірі?

А освіжувач повітря (аерозоль, що містить пропан) ;

Б засіб для прочищення каналізаційних труб (гранули натрій гідроксиду) ;

В мийний засіб для скла (рідина, що містить гліцерол) ;

Г добриво для кімнатних рослин (гранули калій нітрату).
Визначте формулу речовини «Х», що застосовують для автогенного зварювання металів у схемі перетворень СН4 → Х→ CН3СOН

А СН₂ = СН₂; Б С₂Н₄ ; В С₂Н₂; Г C₂Н₅– OН
Крохмаль як полісахарид складається переважно із залишків

А рибози ; Б лактози; В α-глюкози; Г β- глюкози .
Полімером, що не переробляється в природі мікроорганізмами та забруднює навколишнє середовище,є

А крохмаль ; Б целюлоза ; В білок ; Г поліетилен.
Синтетичне волокно – це …

А вовна; Б бавовна; В віскоза; Г капрон.

ЗАВДАННЯ НА ПРАВИЛЬНУ ПОСЛІДОВНІСТЬ

9.Установіть генетичний ланцюжок добування амінооцтової кислоти з поданих речовин:

А етиловий спирт ; Б хлороцтова кислота;

В оцтова кислота; Г оцтовий альдегід.

10.Установіть послідовність реагентів для здійснення перетворення:

CO₂СH₄CH₃Cl CH₃NH₂ [CH₃NH₃]Cl:

А NH₃(надл.) ; Б Cl₂(водн.) ; В O₂; Г HCl; Д Cl₂, hn.

Задача 11.

Як кожен фізик мріє відкрити якийсь закон або вивести рівняння, яке назвуть його ім’ям, так і кожен хімік мріє відкрити реакцію, що буде названа на його честь. Органічна хімія багата на так звані іменні реакції, які увіковічили ім’я багатьох видатних хіміків.

Наведені сполуки 1-10 можуть бути одержані за відомими іменними реакціями, список яких приведено нижче. Поставте у відповідність кожній з сполук реакцію, за якою вона може бути одержана, наведіть умови реакції та вихідні сполуки.

1) Реакція Коновалова;

2) Олефінування за Віттігом;

3) Відновлення за Зініним;

4) Циклоприєднання за Дільсом-Альдером;

5) Реакція Лєбєдєва;

6) Реакція Фріделя-Крафтса;

7) Фторування за Шиманом;

8) Реакція Кучерова;

9) Реакція Вюрца;

10) Конденсація Кляйзена

Експериментальне завдання

За допомогою яких дослідів можна розпізнати глюкозу та фенол. Відповіді обґрунтуйте і підтвердьте рівняннями реакцій.

Олімпіадні завдання І етапу з хімії для учнів 10 класу

1. Який об’єм кисню (н.у.) виділиться при повному термічному розкладі гідроген пероксиду масою 6,8 г?

2. З 80 г технічного кальцій карбіду одержали 24 л (н.у.) ацетилену. Розрахуйте масову частку кальцій карбіду (%) у препараті.

3. Розставте коефіцієнти методом електронного балансу та визначте, до якого типу окисно-відновних реакцій належить кожна з реакцій, схеми яких наведені нижче:

а) NH4NO2 → N2 + H2O; b) Mg + CuSO4 → MgSO4 + Cu;

c) KClO3 → KCl + O2 ;

d) K2MnO4 + H2O → KMnO4 + MnO2 + KOH.

4. Обчисліть густину за воднем газової суміші, що містить за об’ємом 20% метану, 40% карбон діоксиду, решта – чадний газ.

5. Провели спиртове бродіння глюкози масою 0,54 кг. Одержаний газ пропустили крізь надлишок вапняної води. Одержали 0,4 кг осаду. Розрахуйте вихід глюкози.

Олімпіадні завдання І етапу з хімії для учнів 9 класу

1. Визначте масу води, в якій потрібно розчинити 140 г калійної селітри, щоб приготувати розчин з масовою часткою солі 0,1.

2. Газова суміш складається з 20 л карбон діоксиду, 40 л кисню та 60 л водню. Розрахуйте відносну густину суміші за амоніаком.

3. Визначте молекулярну формулу гідроксиду, якщо відомо, що відносна молекулярна маса цієї сполуки становить 121, а елемент, що входить до його складу, належить до ІІІ групи періодичної системи елементів.

4. При розчиненні суміші калій оксиду та натрій оксиду масою 12,5 г у воді утворився розчин лугів, що міститься 15,2 г суміші утворених при реакції гідроксидів. Розрахуйте масовий склад вихідної суміші.

5. Напишіть рівняння реакцій у молекулярному та йонному вигляді відповідно до перетворення:

а) Al → Al2O3 → AlCl3 → Al(OH)3 → Al2(SO4)3 → BaSO4;

б) C → CO → CO2 → Na2CO3 → NaCl → AgCl.

Олімпіадні завдання І етапу з хімії для учнів 8 класу

1. Визначте об’єм, який займе амоніак масою 60 г за нормальних умов.

2. Визначте, де міститься більше молекул: а) у 10 г азоту чи 10 г вуглекислого газу; б) у 2,5 л CH4 чи 2,5 л CO (н.у.)?

3. Відносна густина газу за воднем становить 17. знайдіть масу 1,00 л (н.у.) цього газу. Яка його відносна густина за повітрям?

4. Обчисліть масу 10 л (н.у.) суміші кисню та карбон діоксиду, якщо масові частки компонентів однакові.

5. Напишіть відповідні рівняння реакцій згідно перетворення:

а) S → SO2 → SO3 → H2SO4;

б) KMnO4 → O2 → H2O → H2.

Підготовка до біології

Himik — Tue, 22 Mar 2016 15:50:00 GMT

http://testzno

http://biology.org.ua/

www.zoology.dp.ua

www.znanius.com

http://www.virtulab.net/

Підготовка до біології

Himik — Tue, 22 Mar 2016 15:47:30 GMT

http://testzno